Результати пошуку слова: Та ж

СЦЕНІЧНЕ ТА МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО: ЦИРКОВІ ТА ЕСТРАДНІ ЖАНРИ. НАУКОВО‐МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Posted on by / 0 Comment

С 92 Сценічне та музичне мистецтво: циркові та естрадні жанри. … Цирковий номер у жанрі клоунади: специфіка та особливості………… … Повітряна гімнастика – корд де парель, рамка: специфіка жанру та методика викладання………… … Авторами даного проєкту є музикант та етнокультуролог Наталія Жижченко та композитор і саундпродюсер Євген Філатов.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Звідки ж летіла та повітряна куля, ота беззахисна іграшка невмолимої бурі? … На ту пору, як кажуть моряки, дув «вітер на три рифи», та все ж таки стихія, безперечно, трохи вгамувалася. … Хоча тоді аеростат давно вже вилетів би, і таку жадану для усіх нагоду було б втрачено назавжди.

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

От одного разу підійшов я до річки, як уже добре смерклось, витяг з очерету човна, сів, поплив та й висадився десантом у себе ж таки в березі. … Хіба ж такі страженія були, як з отими поганцями на горищі! … Та які ж смерком пироги? … Такі ж утішненькі дітоньки! …  Що ж ви такого розказуєте, веселого?

Тарас Григорович Шевченко – Княгиня

Posted on by / 0 Comment

— Так чого ж ти йдеш у Моринці? … Дивлюся, було, на них та й думаю: чого ж я такий безталанний, нащо мене, сердешного, мучать над оцим проклятим букварем? … Вдачі він був більше суворої, ніж лагідної, а щодо потреб життя та взагалі до комфорту, то був він сущий спартанець. … — Та як же це опинилась у вас княжа дитина?

ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля

Posted on by / 0 Comment

Старостiв од такого ж старого дурня, я.к i сам. … А полковник хоч старий – нехай йому добре сниться-так же пан!.. … Та вже ж, як кажуть, пiймав не пiймав, а погнаться можна. … Галя Якi ж там гостi i вiдкiля? … Стеха То-то бо й є, що не старшини, i… Галя Та хто ж такий? … Хома Так що ж, що не на мене?

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Та торбинка заважала йому, він се якось зразу почув, Йому стало прикро, навіть соромно мати хліб… Сквапно, хапаючись, скинув він торбинку в хлібом і, весь червоний, засоромлений, наближавсь до жінок. … Хіба для розкошів, бо цього поля стало б на сто чоловіка… Оден розкошує, другий сльози ковтав… Де ж та правда в світі божому?..

Остап Вишня – Думи мої

Posted on by / 0 Comment

Та будь же ти тричі щасливий! … Дивився я, стара вже людина, і думав: та хіба ж можна вмерти? … Не знають їх, на жаль, так, як знають нашого Шевченка! … І який же я був радий, коли відчув, що тюбетейка така ж мені рідна, як сива шапка. … в години роздум'я я вирішив: житиму так, щоб нікому не зробити зла, прикрості.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Наталка-Полтавка

Posted on by / 0 Comment

Та й давно б час, так що ж? … Так чом же ви не одружитеся? … Та до такого пана, як ви, у iншої аж жижка задрижить! … Нiгде – теє-то як його – правди дiвати, я люблю Наталку всею душею, всею мислiю i всiм серцем моїм, не могу без неї жити, так її образ – теє-то як його – за мною i слiдить.

ВОВЧОК Марко – Iнститутка

Posted on by / 0 Comment

та так було жалко тих вiнкiв кидати, так жалко! … Скажи ж менi, як тебе там кривдили тiї невiрнi душi? …  Та нащось же учаться люди, моє золото. … –  Так як же оце? … –  А як же часом хто в тебе спитає, як там тiї зорi по небу ходять, абощо? … –  Так i добре ж; яку схочеш, серце: нехай i ся. … Журбою поле не перейдеш, та й од долi не втечеш.

Микола Гоголь – Вій

Posted on by / 0 Comment

Та філозофів і богословів вони боялися зачіпати, бо філозофи й богослови любили тільки куштувати та ще й цілою жменею. … Еге ж, ніч таки темна. … В степу так прикро, як у голодному животі. … Еге, та це ж відьма! … — Та вона ж була таки нестеменна відьма! … та ж Бог не дарма дав кожному свій звичай.